|
|
Історична назва - Остальці. Великі та Малі Остальці як власність князів Заславських згадуються в реєстрах 1648-58pp. 14 листопада 1783р. Леонард Ворцель отримав від короля Станіслава-Августа привілей з правом заснувати в селі Остальцях містечко під назвою Костпіль чи Костопіль. У привілеї також зазначалося, що містечко "знак або печатку для підтвердження актів, листів і міських справ використовувати такий, який дідич призначить". Але жодних відомостей про встановлення міського герба відшукати не вдалося.
|
Костопільський район розташований у центральній частині Рівненської області, у західній частині правобережного Полісся і займає територію 1,5 тисячі квадратних кілометрів (7,5% від загальної території області). Відстаь до обласного центру міста Рівне –38 км. Район межує із 4 сусідніми районами області: Березнівським, Гощанським, Рівненським та Сарненським і Ківерцівським районом Волинської області. За адміністративно-територіальним поділом район включає 62 населені пункти: 1 місто районного підпорядкування та 61 сільський населений пункт. У районі одна міська та 19 сільських рад. ї
Поверхня району низовинна, плоскохвиляста. Поширені моренно-зандрові форми рельєфу. Костопільщина багата покладами торфу, крейди, вапняку, каоліну, гончарної глини. Біля сіл Великий Мидськ та Великий Стидин виявлено родовище самородної міді, а також запаси мінеральних вод та незначні запаси болотних залізних руд. Площа лісового фонду району складає 61,965 тисяч гектарів, в тому числі 58,7 тис. гектарів вкрита лісом. Основні породи: сосна, дуб, граб, береза, осика, вільха. Територією району протікає 7 річок, найбільшими з яких є Горинь і Замчисько.
На території Костопільського району станом на 05.12.2001 року проживає 65603 громадян, в тому числі: міського –30467, сільсього –35092. Найбільш чисельними національностями у районі є: українці – 64209 (97,9%), росіяни - 1003 ( 1,5%), білоруси –153 (0,2%), поляки – 124 (0,2%), інші –114 (0,2%). Щільність населення на 1 квадратний метр – 44 чоловік. Питома вага сільського населення складає 53,5 відсотки, міського – 46, 5 відсотків.
Костопільський район, з районним центром у м. Костопіль, утворений 4 грудня 1939 року і ввійшов до складу Рівненської області. 1940 року створено Костопільську МТС. Утворено перший колгосп ім.Червоної армії у с. Мирне. Відкрито районну лікарню з рентгенкабінетом. Відкрито 2 середні школи з українською мовою навчання, педагогічне училище, районну бібліотеку. З 1939 року почала виходити районна газета "Більшовицький шлях".
1 липня 1941 року район був окупований німецькими загарбниками. Всього за час окупації на території району загинуло всього 18100 чол, вивезено до Німеччини 1222 чол, спалено майже 10 сіл. З Костопільського району на фронтах під час ІІ Світової війни воювало 5955 чол., полягло у боях 1549 чол., отримали нагороди 1062 чол. Району завдано матеріальних збитків на суму 8 млн.крб. Майже всі підприємства району були повністю або частково зруйновані. Було знищено поголів"я худоби, значна частина сільськогосподарського реманенту, сотні людей опинилися без притулку.
Костопільщина – центр повстанського руху. В урочищі Гутвин 14 жовтня 1942 року утворено штаб Української Повстанської армії. На терені району діяла УПА- Північ під командуванням Романа Клячківського (Клима Савура). 14 жовтня 2002 року в урочищі Гутвин на честь 60 - річчя утворення УПА відкрито пам”ятний знак. У січні 1944 року костопільщина була звільнена від німецьких загарбників 121-ю гвардійською Гомельською стрілецькою дивізією під командуванням генерал-майора Л.Д.Червонія та партизанським з"єднанням С.Ф.Малікова. У битві за с.Берестовець загинув 19-річний В.Т.Сидоров, якому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У визволенні костопільщини брали участь Тувинські добровольці.
З 1945 по 1995 роки у районі діяли 1 радгосп і 18 колгоспів, 15 промислових підприємств, 3 будівельні організації, відділення сільгосптехніки, 68 медичних закладів, 60 загальноосвітніх шкіл, 2 музичні школи. Мережу культосвітніх закладів складали 5 будинків культури, 51 клуб, 49 бібліотек, 52 кіноустановки, 1 районний краєзнавчий музей. В селах встановлено 24 пам"ятники і обеліски Слави воїнам-визволителям і односельцям, які загинули у роки ІІ Світової Війни.
В даний час в районі працює понад 190 підприємств різних форм власності, на яких працює близько 3400 чоловік. Основні з них : - Товариство з Обмеженою Відповідальністю "Свиспан –Лімітед” Чисельність працюючих 1300 чоловік. Основними видами продукції є: деревностружкові та ламіновані плити, меблеві заготовки, фанера, пиломатеріали, меблі, синтетичні смоли. . Майже в усі куточки України постачається ця продукція. Знають її у США, Канаді, Німеччині, Польщі та країнах СНД. - Відкрите акціонерне товариство "Берестовецький спецкар"єр". - Відкрите акціонерне товариство "Івано-Долинський спецкар"єр". - Орендне підприємство “Комбінат будівельних матеріалів” Основні види продукції : щебінь різних фракцій, брущатка, крихта неокатана, сировина базальтова, блоки, вироби каменерізного виробництва. - Відкрите акціонерне товариство "Костопільський завод продтоварів" та приватне підприємство “Маргариновий завод”, які об”єднані у торгову марку “Родина” спеціалізуються на переробці сільгоспсировини та виробництві продуктів харчування. В даний час виробляє понад 100 найменувань продукції харчування . -Закрите акціонерне товариство “Завод скловиробів” спеціалізується на виготовленні різних видів склопродукції. - Товариство з Обмеженою Відповідальністю "Меблева фабрика “Волинь” та Закрите акціонерне товариство “Меблева фабрика “Глобус” випускають меблі широкого призначення. - Ветсанзавод, основним видом діяльності якого, є виробництво м"ясокісткового борошна для потреб тваринництва. Станом на 01.01.2003 року в агропромисловий комплекс району нараховує 27 аграрних формувань, в т. ч. 17 сільськогосподарських виробничих кооперативів, 9 приватних сільськогосподарських підприємств, 1 аграрний цех. В районі діє 19 селянських приватних (фермерських) господарств. Серед найбільших господарств району слід назвати "Мир", "Мрія", "Світанок". У місті та селах району працює 40 загальних навчально-виховних заклади.
Багатством району є базальт, розробка якого ведеться в Берестовецькому та Івано-Долинському спецкар"єрах, у перспективі планується розпочати освоєння Великомидського родовища. У Берестовецькому та Івано-Долинському кар"єрах знаходяться геологічні феномени – базальтові стовпи висотою до двадцяти п"яти метрів, у тріщинах яких знаходили гірський кришталь, малахіт, лазурит, яшму. Основні види продукції з базальту: щебінь, брущатка, вироби каменерізного виробництва ( пам"ятники надмогильні, бордюри квіткові, плитка різана, полірована). Фізико-механічні та хімічні властивості базальтів дозволяють використовувати його для організації нових виробництв та видів продукції. Це насамперед, організація каменеливарного виробництва, що дасть змогу виготовляти литу базальтову плитку, антикорозійні матеріали для покриття металевих поверхонь, супертонких волокон для тепло і звукоізоляційних матеріалів. Базальти можуть бути використані як матеріал для протирадіаційного захисту та будівництва споруд для захоронення радіоактивних відходів атомних електростанцій. Річний видобуток базальту в спецкар"єрах за рік становить близько 80 тисяч кубічних метрів.
В райцентрі діють медичний та технічний коледжі, обласний ліцей спортивного профілю, дитячо-юнацька спортивна школа, школа інтелектуальних ігор «Сузір»я», станція юних техніків, Будинок школярів та юнацтва, спеціальна школа-інтернат для дітей хворих церебральним паралічем. Мережа лікувально-профілактичних закладів району складається із центральної районної та Деражненської районної лікарень, стоматполіклініки, районної поліклініки, дитячої поліклініки, 6 лікарських амбулаторій, 44 фельдшерсько-акушерських пунктів. На території району розміщений обласний протитуберкульозний санаторій.
Культурний комплекс району налічує 50 клубів і будинків культури, центр культури і дозвілля, 32 бібліотеки, школу мистецтв, музичну школи і 3 філії. В районі є 14 аматорських колективів, які носять звання "Народний" та "Зразковий". В місті розташований районний краєзнавчий музей. Районна кіномережа включає 8 кіноустановок, з них: 1 у місті і 7 у селах району. В районному центрі діє дитяча юнацька спортивна школа і стадіон "Колос". На території району функціонує два готелі, чотири банки. На 1 березня 2003 року управлінням юстиції зареєстровано 48 районих організацій політичних партій різного спрямування.
Станом на 01.01.2003 року в районі зареєстровано - 75 громад віруючих, в тому числі: УПЦ-27, УПЦ КП-18, УАПЦ – 1, Римо-католиків-1, ХВЄ-17, ЄХБ-7, Адвентистів сьомого дня –2, Свідків Єгови-1, Іудеїв-1.
Архітектурними пам"ятками в районі визнані: - Хресто-Воздвиженська церква, 1807 рік с. Деражно - Михайлівська церква, початок ХУІІІ ст. с.Збуж - Михайлівська церква, 1752р.с. Тростянець -Свято-Преображенський храм, 1776р. с. Жалин - Покровська церква, 1768р. с. Великий Мидськ - Храм Різдва-Богородиці, 1904р. с. Великий Мидськ - Дмитрівська церква, 1877р. с. Золотолин - Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1775р. с. Космачів - Храм Свято-Олександра Невського, 1893р. м.Костопіль - Покровська церква, 1895р. с. Мала Любаша - Свято-Покровський храм, 1779р. (відновлений). с. Бечаль
В районі 29 пам"яток археології. Більшість з них це древні поселення періоду неоліту. Сліди пізніших поселень: городище Х-ХІ століття у с.Бечаль в урочищі"Городище"; городище давньоруське ХІ-ХІІІ століття у с.Бечаль урочище "Замковисько"; селище ХІ-ХІІ століття у селі Великий Мидськ; городище Х-ХІІІ століття у селі В.Мидськ в урочищі "Вал", курганний могильник Х-ХІІІ століття у селі Збуж в урочищі "Турия"; городище та селище Х-ХІ століття у селі Злазне урочище "Замковисько", городище ХІ-ХІІІ століття у селі Бечаль в урочищі "Замковисько".
Видатні уродженці Костопільщини та громадяни, чия діяльність пов"язана з районом: - Ніл Антонович Хасевич, уродженець села Дюксин Костопільського району (1905р-1952р.) – видатний художник-графік, член УПА. Його художні твори експонувалися у Польщі, Німеччині, Канаді. У 1939 р. в Польші виданий альбом “Н.Хасевич "Книжкові знаки”, пізніше у Канаді – "Графіка Н.Хасевича". - Лідія Кондрашевська – сучасна оперна співачка, уродженка с.Гута Костопільського району. - Леонід Маркович Мосендз (1897-1948рр.) – поет, публіцист і літературний критик, вчений-хімік, бував на Костопільщині, про що є згадка в поемі "Волинський рік". - Юрій Зіновійович Жилко (1898-1938рр.) – український поет, народився у с.Підлужному на Костопільщині . У 1938 р. розстріляний в м.Полтаві. - Надія Степанівна Соханська (Кохановська) (1825-1884рр.) – російська письменниця українського походження. Була на Костопільщині двічі ( згадка в творі "Поїздки по Волині"), у 1866 -1867рр. опублікувала серію статей. - Кособуцький Петро Сидорович (1951р.н.) – доктор фізико-математичних наук, народився у селі Пенькові на Костопільщині.
|
